Я працювала з навчальними програмами 4 роки, і коли йшла з “Про.Світ”, то склала check-list по тому, а як же продумати та створити результативну навчальну програму, на які питання потрібно дати собі відповідь, щоб зрозуміти призначення, суть програми, а також потреби потенційних “учнів”. Сьогодні вирішила опублікувати цей check-list, можливо комусь знадобиться.

Все про що пишу, збирала з деяких прочитаних книг і пройдених курсів, але здебільшого з власних “набитих шишок”.

Ну що ж, почнем з… початку.
Що таке навчальна програма та яке її призначення?

round-education-icons_1284-8014На мою думку, навчальна програма – це проект, і тому, як будь-який проект, повинна задовільняти якусь проблему чи потребу. Зараз не буду розповідати про те, як аналізувати проблему, бо то different story (є купа методик, зокрема design thinking). Додам лише, що не всі речі можна “поправити” навчанням людей.
Чому? Призначення будь-якого навчання – це змінити поведінку;  щоб змінити свою поведінку людина має знати (як поводитись по-новому) та вміти (що треба робити, щоб поводитись по-новому). Цього достатньо? Ні! Є ще один дуже важливий компонент, без якого “лижі не поїдуть” – людина має хотіти змінити поведінку (тобто змінити ставлення до своєї теперішньої поведінки і поставити її під сумнів). Тому, коли йдеться про зміну ставлення, мають бути продумані механізми та формати роботи, які дозволять людині аналізувати та ставити під сумнів свої теперішні установки, має бути продумана підтримка від середовища, дати людині відчути перші перемоги (quick wins) та винагороджувати нову поведінку. Тобто, успіх не завжди залежить від навчальної програми, яка відбувається у рамках аудиторії, а від того, наскільки середовище учасника дозволяє йому практикувати нову поведінку. І, якщо ви, як творець навчальної програми матимете вплив на середовище, тоді відсоток успішності програми неодмінно зросте.

Тому, далі відходимо від точки, коли ви визначили проблему, розумієте, що навчальна програма – це саме те рішення, яке її вирішить, та розумієте свою цільову аудиторію (хто буде учасником програми).

*Мінутка мотивації* Створення навчальної програми – то цікавий та захопливий процес, у якому немає правильно чи неправильно, у якому є група розумних людей, які проаналізували проблему, знають як можуть її вирішити і сіли докупи щоб використати свою креативність і дати відповіді на певний ряд питань.
Тому, тут, як кажуть, it doesn’t take a rocket scientist, потрібно лише сісти, взяти шматок паперу та поміркувати.
А я можу вам допомогти лише представивши мій ряд питань, який неодноразово допомагав, та який творився всі ці 4 роки.

round-education-icons_1284-80111. Перший крок – аналіз цільової аудиторії

У цьому допоможуть питання:

  • Хто відвідуватиме Вашу навчальну програму? (чим вони живуть, за що переживають, як виглядає їхній день?)
  • Що потенційні учасники вже знають з теми навчальної програми?
  • Програма повинна навчити нового чи перевчити (відівчити) від старого та запропонувати нове? (другий варіант у реалізації завжди складніший, знову ж через згадані установлені сталення)
  • Чому потенційним учасникам буде цікаво долучитись до навчальної програми?
  • Який є портрет успішного учасника програми?
  • Який відбір забезпечить нам, що ми знайдемо успішних кандидатів?

2. Цілі програми
round-education-icons_1284-8013

  • Що учасники повинні знати, вміти та які у них сформуються ставлення після програми?
  • Як має змінитись поведінка учасників після завершення програми?
  • Які очікування учасників щодо програми? Що учасники хочуть вміти/ знати після завершення програми?
  • Як я, як творець програми, оціню результати програми? Як я знатиму що учасники отримали знання, здобули навички та змінили ставлення?

3. Перебіг програми, логіка та цілісність. Навчальний контент

  • round-education-icons_1284-8015Що саме потрібно подати учасникам щоб досягнути поставленого результату щодо знань, навичок, ставлень? (під “подати” не мається на увазі розжувати у стандартному лекційному форматі, а у широкому значенні, тобто це питання включає також продумування формату взаємодії на програмі)
  • Як ці теми розбити на логічні блоки?
  • Яка загальна картинка досвіду учасника, що за чим проходитиме учасник, які домашні завдання його чекають, як це складається в одне ціле?
  • Які теми можна винести у підготовку онлайн?
  • Який навчальний контент потрібно підготувати (відео, тексти, книги)?
  • Як зробити так, щоб навчальна програма була цікавою та інтерактивною?
  • Як зробити так, щоб навчальні завдання були максимально наближені до проблем з якими стикаються (чи стикатимуться) учасники програми? Які це мають бути завдання?
  • Які саме активності варто включити у навчальну програму (власне навчальні та позанавчальні)?
  • Як ми, як організатори, можемо допомогти учаснику демонструвати нову поведінку у своєму робочому середовищі?

4.  Культура програми

  • round-education-icons_1284-8018Які очікування учасників щодо перебування на програмі (яка атмосфера, яке ставлення)?
  • Яку атмосферу та культуру ми хочемо творити для учасників?
  • Які рамки взаємодії визначатимуть цю культуру?
  • Як заохочувати учасників творити свою спільноту?
  • Як ми, як організатори, можемо долучитись до створення спільноти та які процеси продумати?

5. Зацікавлені сторони (стейкхолдери)

  • Хто проводитиме програму (хто наш експерт)? Який портрет експерта? (тут маються на увазі не лише кваліфікації людини щодо теми, але й цінності, які забезпечать культуру програми).
  • Які ще люди залучені у програму? У яких ролях? Який їхній профіль? Чому їм цікаво мати цю роль у нашій програмі?

6. Організаційні деталі

  • round-education-icons_1284-8019Яка тривалість навчальної програми? У які дні, скільки годин?
  • Який бюджет програми? Яка вартість програми для учасника?
  • Яка політика оплати винагороди стейкхолдерам?
  • Які потенційні джерела надходжень?
  • Яке приміщення буде комфортне для учасників?
  • Які додаткові речі потрібно замовити (ручки, блокноти і т.д.)?

 

Tips&Tricks по організації процесу навчання:

round-education-icons_1284-8012

  1. Важливо на початку кожної навчальної програми встановити правила взаємодії у групі. Важливо щоб кожне правило відповідало на питання “що робити?” і щоб не було формулювань типу “взаємна довіра”. Також важливо з групою домовитись який буде наслідок за недотримання рамок. Все зафіксувати на фліпчарті і щоб він завжди висів у навчальному приміщенні..
  2. На початку навчання важливо виділити достатньо часу на знайомство (якщо група до 15 осіб – 1 -1,5 год, якщо більше – 2 год) та продумати цікаві ігри для знайомства. Пам’ятайте, що спочатку побудову спільноти повинні заохочувати організатори, придумувати нагоди для учасників тусуватись разом та спілкуватись у неформальній атмосфері.
  3. Представити учасникам на початку навчання big picture їхнього досвіду – як саме всі активності поєднуються в одне ціле, які завдання чекають, який результат очікуємо отримати.
  4. Зібрати в учасників їхні очікування щодо програми, вони можуть поділитись думками щодо бажаного наповнення програми так і певних культурних аспектів програми. Це варто проаналізувати з групою (пояснити учасникам що буде а чого не буде) або додати до програми (якщо були сказані важливі ключові речі, на які більшість погодилась).
  5. Розвиток спільноти – важливо робити великі перерви (30 хв) та планувати позанавчальні заходи (екскурсії, квести, походеньки).
  6. Зазвичай, коли є збій у графіку жертвують часом на обід. Для мене це – табу. На обід необхідно виділяти мінімум годину,  адже обід – це не лише поїсти, а й відпочити та поспілкуватись, пройтись свіжим повітрям. 
  7. Відводити час на рефлексію та модерувати її; ідеально – у кінці кожного навчального дня, якщо не виходить, то в кінці кожного навчального блоку. Класно якщо питання до рефлексії чи вправи щоразу інші. Залишати час на тишу та індивідуальне обдумування пережитого учасниками\записування думок після кожного заняття (5 хв).

Також, на кінець, залишу тут принципи навчання дорослих, щоб кожен хто дизайнує програму думав над тим, як ці принципи втілюються у програмі:

  • Навчання відповідає потребам та вимогам учасників (тобто завдання максимально наближені до реальних, з якими стикаються учасники; організатори чують потреби та вимоги учасників та достатньо гнучкі щодо внесення коректив);
  • Action learning, тобто опрацювання практик учасників, максимальне залучення як у процес навчання так і позанавчальні активності. Мінімум теорії, максимум практики (сюди також додам, що варто максимальну кількість теорії винести на онлайн підготовку)
  • Партнерський простір (відсутність авторитарного ставлення як в викладачів та організаторів, так і учасників)
  • Творення, дотримання ефективної комунікативної культури (вміти слухати і чути інших, формулювати свої та толерувати інші погляди, надавати фідбек)

Дізнаватись далі:

  • Дуже добре, “по поличках” розкладений процес створення навчальних програм у цьому курсі.
  • Також рекомедую книгу “Design for How People Learn” Джулії Дірксен
  • Якщо потрібно детальніше розповісти про якийсь з пунктів, або потрібна допомога з створення навчальних програм, чекаю коментарі на dzvinka.zavaliy@gmail.com
Advertisements